Для дітей із синдромом Дауна

Реабілітація дітей з синдромом Дауна

Синдром Дауна – це генетичне захворювання, яке характеризується аномалією (потроєнням) 21 пара хромосом, недоумством і характерними зовнішніми ознаками (розкосі очі, пласке обличчя, одна поперечна складка на долоні, відносно низький зріст, великий язик. У дітей з синдромом Дауна яскраво виражена затримка психічного і фізичного розвитку. Рівень розумового розвитку IQ у таких дітей варіює від 20 до 75 і залежить від віку, початку реабілітації та обсягу реабілітаційних заходів. Незважаючи на відносно низький рівень інтелекту, діти з синдромом Дауна дуже уважні, ласкаві, терплячі при навчанні та слухняні. Дітям з синдромом Дауна притаманні симптоми швидкої втомлюваності, недостатньої концентрації уваги, дратівливість, лабільність емоційної сфери, загальна ослабленість . На основі аналізу спеціальної літератури, документальних даних та досвіду провідних фахівців дозволили розробити комплексну програму фізичної реабілітації для дітей з синдромом Дауна. У розробленій програмі реабілітації реалізовувалися такі завдання: корекція і розвиток координаційних здібностей; корекція і профілактика соматичних порушень; розвиток рухових функцій; розвиток навичок самообслуговування; розвиток комунікативних умінь; формування соціальної моделі поведінки. Для вирішення поставлених завдань були підібрані засоби фізичної реабілітації, які ми застосовували в процесі роботи з дітьми синдрому Дауна: традиційні (ЛФК, механотерапія); альтернативні (музикотерапія; танцювально-рухова терапія; фітбол-гімнастика). Специфіка проведення занять передбачала: встановлення індивідуального підходу до дитини та диференційований підбір завдань; комбінований та ігровий характер заняття; розвиток довільної уваги; розташування реабілітаційного обладнання у полі зору дитини; відсутність зайвих предметів на заняттях; ігрові, альтернативні форми навчання; підкреслення особистого успіху кожного; уникнення ситуацій змагання. Комплексна програма фізичної реабілітації будувалася з урахуванням результатів констатуючого експерименту і включала три частини: вступну, основну, заключну. Діти були розподіленні на дві групи: контрольна (n = 30 ) і основна (n = 30) з урахуванням ідентичного віку та моторного розвитку. З дітьми контрольної групи займалися за загальноприйнятою методикою. Діти основної групи займалися за розробленою комплексною програмою фізичної реабілітації. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова Випуск 3 (111) 2019 Scientific journal National Pedagogical Dragomanov University Issue 3 (111) 2019 107 Під час первинного оцінювання був проведений порівняльний аналіз показників фізичного розвитку здорових дітей за комплексною програмою розвитку, навчання і виховання дітей дошкільного віку «Соняшник» та дітей з синдромом Дауна. У таблиці 1 наведені дані, що дозволили визначити фізичну підготовленість та динаміку розвитку основних фізичних якостей у дітей з синдромом Дауна 5-6-ти років, а саме силу та гнучкості контрольної (n = 30) та основної (n = 30) груп на початку та в кінці дослідження. Таблиця 1 Результати обстеження фізичних якостей у дітей з синдромом Дауна (см) Показники Стать На початку дослідження Наприкінці дослідження Контрольна група (n=30) Основна група (n=30) Контрольна група (n=30) Основна група (n=30) х ± m х ± m х ± m х ± m 1 Стрибок у довжину з місця, см Х 69,8±0,57 68,3±0,44 70,2±0,75 75,3±0,48 Д 65,6±0,58 65,1±0,52 66,8±0,48 70,2±0,66 2 Нахил тулуба вперед з положення сидячи, см Х 5,9±0,27 6,1±0,36 6,5±0,45 7,9±0,46 Д 6,3±0,44 6,2±0,52 6,8±0,57 8,2±0,36 Аналізуючи середні значення показників нахилу тулуба вперед з положення сидячи (см) та стрибок у довжину з місця (см) було виявлено що, в обох групах до початку впровадження комплексної програми фізичної реабілітації показники значно не відрізнялися. Серед хлопчиків КГ стрибок у довжину з місця покращився з 69,8±0,57 на 70,2±0,75 (0,4 см); в ОГ серед хлопчиків з 68,3±0,44 на 75,3±0,48 (7 см). У дівчаток КГ середній показник стрибка у довжину покращився з 65,6±0,58 на 66,8±0,48 (1,2 см); у дівчаток ОГ з 65,1±0,52 на 70,2±0,66 (5,1 см). Приріст показників нахилу тулуба вперед з положення сидячи збільшився, у контрольній групі серед хлопчиків з 5,9±0,27 на 6,6±0,45 (0,6 см), в основній групі середній показник покращився з 6,1±0,36 на 7,9±0,46 (1,8 см). Серед дівчаток контрольної групи середній показник нахил тулуба вперед з положення сидячи покращився з 6,3±0,44 на 6,8±0,57 (0,5 см); значно краще покращився результат у дівчаток основної групи 6,2±0,52 на 8,2±0,36 (2,1 см). У таблиці 2 наведені дані, що дозволяють оцінити динаміку розвитку основних фізичних якостей таких як швидкість та спритність, контрольної (n=30) та основної (n=30) груп на початку та наприкінці дослідження. Таблиця 2 Результати обстеження фізичних якостей у дітей з синдромом Дауна (с) Показники Стать На початку дослідження Наприкінці дослідження Контрольна група (n=30) Основна група (n=30) Контрольна група (n=30) Основна група (n=30) х ± m х ± m х ± m х ± m 1 Біг на 30 м, с Х 9,78±0,32 9,64±0,42 9,32±0,25 8,08±0,47 Д 10,06±0,58 10,15±0,46 9,91±0,33 8,97±0,52 2 Човниковий біг 3х10 м, с Х 14,78±0,47 15,12±0,35 13,92±0,67 12,84±0,41 Д 15,27±0,62 15,13±0,58 15,02±0,74 13,44±0,62 Показники бігу на 30 м у хлопчиків контрольної групи зменшилися з 9,78±0,32 на 9,32±0,25 (0,46 с); показники основної групи, мали дещо кращий результат: час бігу дистанції зменшився з 9,32±0,25 на 8,08±0,47 (1,24 с). У дівчаток контрольної групи показники бігу на 30 м не зазнали значних змін, зменшився з 10,06±0,58 на 9,91±0,33 (0,15 с); дівчатка основної групи показали значно кращий результат, їх показники зменшилися з 10,15±0,46 на 8,97±0,52 (1,18 с). За показниками розвитку спритності у вправі човниковий біг 3х10 м результати зменшилися серед хлопчиків контрольної групи з 14,78±0,47 на 13,92±0,67 (0,86 с); хлопчики основної групи показали кращий результат, їх показники зменшилися з 15,12±0,35 на 12,84±0,41 (2,28 с). Під час виконання вправи човниковий біг 3х10 м у дівчатка контрольної групи показники покращились не значно з 15,27±0,62 на 15,13±0,58 (0,14 с); значно кращий результат показали дівчатка основної групи, їх показники покращилися з 15,02±0,74 на 13,44±0,62 (1,58 с). Аналізуючи показники фізичних якостей у дітей з синдромом Дауна обох груп, можна стверджувати, що фізична реабілітація покращила у ОГ показники швидкості, спритності, сили та гнучкості. Унаслідок обстеження дітей з синдромом Дауна у КГ та ОГ на початку дослідження спостережено збіг результатів пальчикової гімнастики. Крім того, наприкінці дослідження, простежено значне відставання виконання вправ дітей КГ порівняно з середніми балами дітей ОГ (табл. 3). Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова Випуск 3 (111) 2019 Scientific journal National Pedagogical Dragomanov University Issue 3 (111) 2019 108 Таблиця 3 Результати обстеження дітей з синдромом Дауна в обох дослідних групах, (бали) Дії, виконання На початку дослідження Наприкінці дослідження Контрольна група (n=30) Основна група (n=30) Контрольна група (n=30) Основна група (n=30) х ± m х ± m х ± m х ± m 1 Загально-розвиваючі вправи 1,83±0,83 1,66±0,89 2,16±0,54 2,66±0,44 2 Виконання пальчикової гімнастики 1,16±0,83 1,16±0,54 1,33±0,83 3,00±0,00 3 Ходьба по гімнастичній лаві 1,33±0,83 1,16±0,83 1,66±0,54 2,83±0,44 У результаті дослідження дітей з синдромом Дауна було виявлено що, середній бал виконання загальнорозвиваючих вправ у КГ збільшився з 1,83±0,83 до 2,16±0,54 бала; у дітей ОГ середній бал покращився з 1,66±0,89 до 2,66±0,44 бала, діти ОГ вправи виконували самостійно, лише деякі з них припустилися незначних помилок. На початку дослідження спостерігався збіг результатів пальчикової гімнастики у КГ та ОГ 1,16±0,83 і 1,16±0,54 відповідно; наприкінці дослідження діти КГ – 1,33±0,83 бала, тобто діти частково намагалися виконати пальчикову гімнастику але більшість виконувала з допомогою; діти ОГ виконували повністю самостійно та без помилок – 3,00±0,00. Унаслідок аналізу виконання ходьби по гімнастичній лаві, на початку дослідження результати КГ - 1,33±0,83 бали, були дещо кращі ніж у дітей ОГ 1,16±0,83 бали; наприкінці дослідження діти ОГ – 2,83±0,44 бали – впоралися краще ніж діти КГ – 1,66±0,54 бали. Отримані результати обстеження обох груп свідчать про те, що діти основної групи, після застосування запропонованої комплексної програми фізичної реабілітації, виконували ці вправи самостійно або з незначною допомогою. Висновки. Аналіз спеціальної літератури дає змогу стверджувати про доцільність раннього початку реалізації реабілітаційних заходів та комплексного застосування фізичної реабілітації дітей з синдромом Дауна. Незважаючи на опрацьованість цієї проблеми, на сьогодні недостатньо розроблений добір диференційованих засобів фізичної реабілітації дітей з синдромом Дауна, практично не приділяється увага фізичному вихованню, що негативно впливає на загальний розвиток дітей з даною патологією. Усе це визначає актуальність розробки програм фізичної реабілітації, пошуку нових шляхів, засобів і методів формування основних рухових якостей, корекції вторинних порушень. Особливості розвитку дітей з синдромом Дауна викликані затримками психомоторного та розумового розвитку. У дітей з синдромом Дауна спостерігаються проблеми у моторному розвитку, розвитку мовлення, зору, слуху, проблеми із запам’ятовуванням нових умінь і навичок, здатністю узагальнювати, міркувати. Такі діти пізніше починають посміхатися, сидіти, повзати, ходити, говорити. Вони мають особливості розвитку які відрізняють їх від дітей без порушень. У дітей з синдромом Дауна більш розвинена здатність співпереживати, виявляти почуття гумору, захоплено спілкуватися з однолітками і дорослими. Покращення досліджуваних показників у дітей основної групи свідчить про позитивний вплив фізичної реабілітації за запропонованою програмою, ефективність якої перевірялася.