Ігри для розвитку тактильної пам'яті.
Від народження ми активно пізнаємо навколишній світ через відчуття, що розфарбовують зорові та слухові враження. Гарні, погані, нейтральні, індивідуальні й загальноприйняті – всі вони залишають глибокий яскравий слід у нашій уяві-пам’яті.
Людина, з добре розвиненими тактильними відчуттями більш позитивно взаємодіє з оточуючим світом і має більш глибоке почуття зв'язку з іншими людьми.
ЧУДЕСНИЙ МІШЕЧОК
В полотняний мішечок кладуть предмети, що мають різні властивості: клубок ниток, іграшку, ґудзик, пір'їнку, кульку, кубик, сірникову коробку тощо. Дитина на дотик повинна визначати один за іншим предмети в мішечку. Бажано, щоб вона вголос описувала їхні властивості. Маленькі діти можуть самі складати предмети в мішечок для кращого запам'ятовування.
ДОТИК
Для цієї гри знадобляться від 4 до 7 картонних прямокутників завбільшки із сірникову коробку. На прямокутники наклейте клаптики різних за відчуттями на дотик матеріалів: наждачний папір, хутро, рисові зернятка, шовкова тканина, поролон, вата , перекручена мотузка тощо.
Варіант 1
Покладіть картки перед дитиною у будь-якій послідовності. Після цього нехай дитина доторкніться до кожної з них і зафіксує в уяві, як вони розміщені. Не поспішайте, нехай дитина зробіть це кілька разів. Потім дитина заплющує очі, ви перемішуєте картки і допомагаєте дитині доторкнутися до будь-якої з цих поверхонь. Дитина із заплющеними очима повинна скласти картки так, як вони були розміщені спочатку.
Варіант 2
Підготуйте 4 – 7 будь-яких зображень (листівок, календариків), щоб вони відрізнялися одне від одного сюжетом, кольоровою гамою.
На кожне із зображень покладіть картку з матеріалом, що зовсім не нагадує сюжет, тобто не підходить до нього за відчуттям. Припустимо, хутро ляже на зображення будинку, наждак – на зображення квітки, зернятка – на зображення якоїсь дівчини тощо.
Дайте у руку дитині хутряну поверхню та попросіть її уявити будинок, підійти подумки до нього і здивуватися: навіщо будинок укрили хутром? Мабуть, для утеплення.
Потім нехай дитина доторкнеться до наждачної поверхні – якісь жорсткі, чудернацькі ці квіти!
Торкаючись поверхні із зернятками, нехай дитина в уяві «познайомиться» з дівчиною, яка із цих зерняток виготовляє намисто.
Так само пограйтеся з іншими поверхнями та зображеннями.
Головне – незвичайність фантазії та уяви, парадокс і оживлення зображень.
Коли дитина пограється із зображеннями та дотиковими відчуттями, нехай заплющить очі, візьме по черзі і відчує пальцями кожну з поверхонь і пригадає зображення, яке відповідало кожній поверхні.
Потім можна погратися навпаки: показуємо дитині зображення – дитина пригадує, якою на дотик була поверхня, що лежала на цьому зображенні.
ПОРАХУЙ НАВПОМАЦКИ
В мішечок кладуть предмети, різні за формою та властивостями. Дитина повинна засунути руку в мішечок і, беручи по черзі предмети, на дотик порахувати їхню кількість у мішечку. Кількість предметів повинна залежати від віку та ступеню підготовки дітей.
