Розвиток пам'яті
Пам'ять - це психічний процес збереження, накопичення та відтворення (використання) інформації.
Види пам'яті:
- • словесно-логічна, або смислова (збереження у свідомості думок, виражених в словах, що особливо важливо при вивченні соціології, так як всі соціологічні поняття встановлюються за допомогою цього виду пам'яті);
- • емоційна (пам'ять на переживання, що дає нам сигнал про задоволення наших потреб і або спонукає до дії, або утримує від нього);
- • образна (коли матеріал закарбовується у формі зорових уявлень, що особливо важливо при демонстрації засобів наочності);
- • сенсорна (збереження рухових, слухових, дотикових, смакових, нюхових, больових та інших відчуттів, без чого людина не змогла б навіть ходити на заняття або записувати лекції).
Процеси пам'яті:
- • запам'ятовування - запечатление у свідомості нової інформації через уявне встановлення зв'язку між предметами;
- • збереження засвоєного;
- • впізнавання - пригадування старої інформації при повторному її сприйнятті;
- • відтворення - повторення збереженої інформації.
Види запам'ятовування
- 1. Запам'ятовування буває довільним (як цілеспрямоване зазубрювання) і мимовільним (без постановки мети і без спеціальних прийомів засвоєння нової інформації). Для довготривалого запам'ятовування викладач повинен давати лише найважливіші факти та ідеї. Мимовільне запам'ятовування спрацьовує тоді, коли викладені педагогом факти зачіпають почуття і інтереси учня. Але вивчення соціології неможливо без довільного запам'ятовування, коли викладач спеціально говорить, що потрібно знати студентам і що він запитає у них на іспиті.
- 2. Запам'ятовування буває також логічним (осмисленим) і механічним (без повного розуміння отриманої інформації). Педагог повинен допомогти осмисленого запам'ятовування, оскільки механічне йде з трудом і інформація при ньому не так довго зберігається і гірше відтворюється. Учні молодших курсів нерідко починають виконувати домашнє завдання з заучування окремих фраз або бездумного копіювання великих фрагментів текстів. Але потрібно домагатися, щоб вони спочатку ознайомилися зі змістом тексту, який належить проаналізувати, а потім визначили його сенс і виділили ключові ідеї. Застосування логіки дозволить студентам скоротити відпущений на вивчення тексту час і краще запам'ятати викладені в ньому факти і теоретичні концепції.
Існує кілька способів раціонального заучування навчального матеріалу.
- 1. Угруповання матеріалу за змістом.
- 2. Розподіл його на частини.
- 3. Встановлення зв'язку між частинами.
- 4. Виділення смислових опорних пунктів.
- 5. Озаглавліваніе всіх частин матеріалу.
- 6. Складання плану майбутнього відповіді.
Збереженню навчальної інформації допомагають:
- • частота повторень, для чого педагог повинен регулярно питати вже пройдений матеріал;
- • різноманітність повторень, для чого слід давати учням завдання різних видів, але стосуються певних пройдених тем;
- • порівняння пройденого матеріалу з кожною новою темою;
- • застосування отриманих знань при виконанні завдань;
- • вимога пояснення сенсу основних теорій з пройдених тем;
- • вимога викладати факти взаємопов'язано - шляхом внесення їх у плани, схеми або таблиці.
Розрізняють два види відтворення збереженої інформації - навмисне (із заздалегідь поставленою метою) і ненавмисне (коли образ минулого спливає в нашій свідомості незалежно від нашого бажання). При виконанні навчальних завдань студентам найчастіше доводиться спиратися на навмисне відтворення. Активний розумовий процес, що вимагає вольових зусиль при відтворенні, називається пригадуванням. Успіх пригадування залежить не стільки від ступеня стомленості студента, скільки від ясності поставлених в завданні питань.
