Арт-терапія для дитини
Арт- терапія для дитини.
Мистецтво це дивовижний інструмент для терапевтичної практики, і воно може бути використано, щоб допомогти людям відчувати себе краще. Мистецтво є формою самовираження і не може існувати без емоцій. Люди висловлюють свої думки і краще усвідомлюють емоції через художнє вираження і через творчий процес.
Переваги
Арт-терапія викликає емоційний катарсис (осмислення, оновлення, розрядку).
Самореалізації. Створення матеріального твору може підвищити впевненість в собі і активізувати почуття власної гідності. Особисте задоволення приходить від творчого і аналітичного компонентів художнього процесу.
Розширення прав та можливостей.
- Арт-терапія може допомогти людям, візуально висловити емоції і страхи, які вони не можуть висловити за допомогою звичайних засобів, і може дати їм відчуття контролю над цими почуттями.
- Ефективний спосіб релаксації і зняття стресу - арт-терапія сама по собі або в поєднанні з релаксаційним техніками.
- Полегшення симптомів хвороби і фізична реабілітація - якщо пацієнт визначить і пропрацює почуття гніву, образи і т.д.
Матеріали
Матеріали обмежуються тільки фантазією клієнта і терапевта. Це може бути папір, полотно, картон, різні фарби, фломастери, олівці, вугілля, крейда, тканини, стрічки, клей, глина, дерево, дріт, природні елементи (наприклад, раковини, листя та ін.). Надання різних матеріалів різних кольорів і текстур може підвищити зацікавленість в процесі привести до більш глибокого дослідження своїх емоцій. Вкрай важливі відповідні речі, такі, як ножиці, кисті, гумки, клейові пістолети, халати і серветки. І в результаті творчості може вийде справжній витвір мистецтва, хоча це не є метою арт-терапії.
Робочий простір має бути зручним для творчості. В ідеалі, це має бути світле, тихе, затишне місце, з великими робочими зонами. Кліент повинен мати достатньо часу, щоб освоїтися і познайомитися з творчим процесом. Це особливо актуально для людей, які не вважають себе «художниками». Терапевт повинен вміти відповісти на загальні питання про матеріали або творчому процесі. Однак, він не повинен впливати на створення і тлумачення роботи.
Приклади арт-терапевтичних вправ
1. Вправа «Квітка»
Мета: розвивати уяву, дрібну моторику рук, знімати емоційну напругу.
Матеріали: папір, пензлі, фарби, олівці, фломастери.
Закрий очі і уяви прекрасну квітку. Як вона виглядає? Як вона пахне? Де вона росте? Що її оточує? А тепер відкрий очі і спробуй зобразити все, що представив. Який настрій у твоєї квітки? Давай придумаємо історію про нього.
Примітки: важливо закінчить вправу на позитивному настрої, якщо дитина склав сумну історію або у його квітки поганий настрій, то можна запропонувати змінити малюнок або історію так, щоб настрій стало хорошим.
2. Вправа «Караулі Вінікотта»
Мета: розвивати уяву, дрібну моторику рук, вміння розуміти партнера без слів, знімати емоційну напругу.
Матеріали: папір, карандаш. Намалюй будь-які лінії, які тільки захочеш. А зараз я продовжу твій малюнок. Хочеш продовжити малюнок ще? Давай подумаємо, на що схожі наші каракулі? Домалюємо відсутні деталі?
Примітки: ведеться своєрідний діалог на папері, який може тривати до тих пір поки обидва не вирішать, що малюнок закінчено. Можна намагатися побачити в каракулях сенс, а можна просто водити олівцем по папері слухаючи своє тіло.
3. Вправа «Маска»
Мета: розвивати уяву, просторове мислення, мову, можливість спробувати нові ролі, відпрацювати турбуючі ситуації.
Матеріали: картон, кольоровий папір, фломастери, дрібні деталі для прикраси маски, гумка для кріплення маски, ножиці.
Давай уявимо, що нас запросили на бал-маскарад. Яку б маску ти одягнув? Давай спробуємо її змайструвати. А тепер давай розіграємо історію, яка могла б статися на балу з цими масками.
Примітки: не показуйте дитині зразок - нехай сам придумує маску, ви можете допомогти тільки з конструкцією. Підбадьорюйте дитини. Неправильних або не красиві масок бути не може, тому що тільки малюк знає, якою вона має бути. Включайтеся в гру і програвайте ситуацію в різних варіантах.
4. АРТ-ТЕРАПЕВТИЧНА ВПРАВА “ШЛЯХ ДО МЕТИ”
“У мене не виходить,” – часто кажуть діти і відступають перед труднощами. Дійсно, багато дітей (та й дорослі) швидко здаються і сильно засмучуються, коли у них щось не виходить. Як же виховати таку якість, як цілеспрямованість, волю до перемоги, віру в успіх?
Для початку можна просто поспівчувати: “Так, на початку дійсно буває дуже важко” або “Іноді, коли довго не виходить, то починає здаватися, що взагалі ніколи не вийде”.
А ще можна провести арт-терапевтичну вправу “Шлях до мети”.
Завдання: намалюй (зліпи, побудуй) шлях до мети для свого героя з безліччю перешкод.
Героєм може бути сама дитина, інша людина або казковий персонаж. У героя обов’язково повинна бути мета – навіщо він долає всі ці труднощі (скарби, будинок, друг)? Шлях героя зазвичай пролягає через весь лист, і чим більше ви намалюєте перешкод – тим краще!
Коли малюнок закінчено, важливо обговорити кожну перешкоду: як саме герой зможе її подолати. Важливо, щоб герой сам долав їх (ліз, стрибав, плив, бився) і не користувався казковими способами начебто чарівної палички або шапки-невидимки.
Добре, якщо ви зможете придумати 2-3 способи подолання кожної перешкоди, дорослий може пропонувати свої варіанти. Але остаточне рішення залишається за дитиною. І, звичайно, добре б намалювати прямо на цьому малюнку, як герой долає всі перешкоди!
5.БУДИНОЧКИ
Це групове арт-терапевтичне заняття. Під час малювання яскраво проявляються особистісні особливості дітей і проблеми, пов’язані з налагодженням міжособистісних відносин.
Для заняття знадобиться ватман формату А1, кольорові олівці, фломастери і воскові крейди.
Ведучий говорить: «Багато тварин живуть у нірках, і ми зараз намалюємо кілька нірок. Вони бувають круглими, великими, маленькими. Кожна нірка має свій колір. А хто житиме в ваших нірках, ви придумаєте самі ».
Кожна дитина малює від 2 до 7 норок (залежно від кількості дітей). На аркуші можуть з’явитися нірки не тільки у вигляді кіл або овалів, а у вигляді будиночків, горбків, прямокутних загородок, парканчиків і т.д.
Часто діти малюють поряд з нірками їх мешканців, які можуть бути реалістичними або вигаданими.
Після створення будиночків треба попросити дітей намалювати доріжки від однієї нірки до іншої. Діти, в першу чергу, з’єднують між собою свої нірки, а потім проводять доріжки до нірок тих дітей, кому вони симпатизують.
Доріжки по всій довжині прикрашаються травичкою, деревами, квітами.
Діти беруть активну участь не тільки у створенні своїх малюнків, але й коментують чужі, відстоюють для себе місце на загальному листі, вимагають не перетинати свої доріжки або домовляються зробити загальні.
